Потенція і венеричні хвороби

0

Венеричні захворювання є бичем сучасного людства — заразитися ними здатна людина будь-якого статусу і становища, навіть ретельно стежить за своїм здоров’ям, адже для розвитку захворювання досить одного незахищеного статевого контакту. Венеричні хвороби становлять загрозу для всього організму, зачіпають вони і статеву сферу. Венеричні захворювання, що викликають порушення потенції, в основному, зачіпають сечостатеву систему.

_hlamidii

До таких хвороб відносяться:

урогенітальний трихомоніаз — зараження відбувається під час статевого контакту, а також під час проходження новонародженого по родових шляхах. Зазвичай інкубаційний період становить 5-6 діб, підсумком трихомоніазу стає запалення слизової оболонки, м’яких тканин і шкіри статевих органів. Симптомами є: печіння в районі сечівника, виразки на голівці, біль у прямій кишці і промежини, пінисті виділення з сечовипускального каналу. При переході трихомоніазу в хронічну форму відбувається ураження залоз, у тому числі і передміхурової, що незмінно виявляється в погіршенні потенції;

урогенітальний хламідіоз відноситься до числа найбільш поширених ЗПСШ, його збудником є внутрішньоклітинна бактерія. Підступність захворювання полягає в тому, що близько 70% чоловіків не спостерігають у себе будь-яких порушень, в той час, як хвороба повільно підточує організм. У разі наявності зовнішніх проявів, пацієнта турбують виділення молочного характеру, печіння при сечовипусканні, набряклість яєчок і біль в попереку і сечівнику, сеча може мутнеть і містити гнійні нитки. По сечівнику хламідії проникають в сечовий міхур і передміхурову залозу, викликаючи закупорку проток, які служать для переносу сперми від яєчок. Хламідії можуть стати причиною розвитку безпліддя, зниження потенції і запалення придатка яєчка (епідидиміту);

уреаплазмоз — його збудником є внутрішньоклітинний мікроб уреаплазма. Інкубаційний період хвороби триває від 2 до 4 тижнів, однак після закінчення цього часу проявів захворювання може і не з’явитися, в результаті уреаплазмоз перетікає в хронічну стадію. У чоловіків симптомами уреаплазмоза є мізерні каламутні виділення з уретри, свербіж в районі сечівника, хворобливе сечовипускання, причому ознаки можуть періодично зникати. Хронічний уреаплазмоз чреватий розвитком простатиту, пієлонефриту, везикулита та інших захворювань. З часом уреаплазми можуть стати причиною звуження сечівника;

гонорея інфекційне захворювання, що викликається гонококом, при зараженні відбувається запалення сечовипускального каналу, і поява з нього слизових виділень, зовнішній отвір уретри червоніє, набрякає і ущільнюється. Пізніше сечовипускання стає болючим, а позиви до нього виникають все частіше. Хронічна гонорея стає причиною простатиту, епідидиміту та інших ускладнень, приводячи в підсумку до погіршення потенції і безплідності.

Схожі записи:

Оставить ответ

Copyright © 2016 argprint.com.ua - Блог для жінок