На кожному жіночому форумі є обов'язковий розділ, в якому мами діляться одні з одними дитячими рецептами. Я, щоразу коли потрапляю на такі форуми, не втомлююся дивуватися – чому тільки не напихають дітей наші співгромадяни. Останній рецепт, який мені особливо запам'ятався – «дитячі крабові котлетки». Спочатку, – пише турботлива мама, крабові палички перемелюють на фарш, змішуються з майонезом, обвалюються в сухарях... Найжахливіше, що матуся впевнена – така їжа смачна і корисна.
Одного разу я зіткнулася з такою матусею в супермаркеті. Молода жінка влаштувала касирці істерику: навіщо на порошковому пюре приклеєна криво фольга, а раптом воно здулося і зіпсувалося. Мамі прочитали міні лекцію: псуватися там нічому, це ж не консерви, а сухий порошок. Мама здійнялася ще більше і прошипіла: «Я купую це для дитини, а дитині я завжди купую найкраще», – чим повалила мене в ще більший шок.
За моральною підтримкою я звернулася до відомого дієтолога Римми Моїсенко, яка, до речі, мама двох синів і бабуся трьох онуків.
«Є деякі закони бізнесу, які прийшли до нас з Америки, – розповідає Римма Василівна, – спочатку дитину підсаджують на фаст-фуд, а потім роками лікують. Це нескінченне висмоктування грошей. Це також чекає і нас, якщо ми не будемо пропагувати здорове харчування.
Я раджу вам запам'ятати п'ять самих «шкідливих продуктів», які пропагуються американською культурою: чіпси, ковбасні вироби (сосиски і сардельки), шоколадні батончики (Марси - Снікерс), газовані напої та низькокалорійні продукти (у них тваринні жири заміни рослинними – плюс цілий коктейль ароматизаторів, стабілізаторів, в підсумку красива картинка, яка не додає здоров'я). Плюс ще наш вітчизняний продукт майонез, який не так популярний в Америці, але у нас в країні кладеться в усе підряд.
Пропагуються шкідливі продукти дуже агресивно. Ось, у нашої сім'ї є традиція – збиратися в заміському будинку на вихідні. Включений телевізор, ніхто на нього не реагує. Раптом пішла реклама – діти замовкають і дивляться не відриваючись. І не тільки діти, але навіть кішки! Реклама діє як гіпноз. Дитина запам'ятовує рекламовану їжу і просить купити або сам бере в магазині на стійці біля каси.
А якщо один раз дати дитині глютамат натрію – буде тягнути на нього весь час, це як наркотик. У напівфабрикатах, сосисках, фастфуді і чіпсах глютамат натрію міститься завжди, значить цю їжу треба з раціону дитини виключити. Після такої накаченої смаковими добавками їжі, звичайно, домашня курочка здасться прісною, і батьки будуть скаржитися: «Він нічого вдома не їсть, їсть тільки в кафе швидкого харчування».
Зрозуміле бажання батьків нагодувати дітей смачненьким, але не потрібно в цьому дуже старатися. Наприклад, майже всі діти їдять із задоволенням варене куряче яйце. А батьки зазвичай радять: «А ти його посоли, воно буде смачнішим» Навіщо? У яйці природою закладені всі необхідні мікроелементи, воно і так смачне. А потім до мене на прийом приходить трирічна дитинко вагою 25 кг, і на питання: «Що ти любиш? » Відповідає: «Браушвейгську ковбасу!» Причому навіть вимовити її назву правильно не може. Батьки самі того не помічаючи, псують здоров'я дітей. І нездорове харчування, захворювання шлунково-кишкового тракту і ожиріння – це не проблема дітей, а проблема батьків!»
Я згодна з Риммою Моїсенко в тому, що, якщо мова йде про здорове дитяче харчування, це питання не лише дієтології, а й психології і навіть педагогіки. Так само вважає і моя подруга Альона Пастернак, психолог із Петербурга, мама двох дітей: «Я думаю, типові батьківські помилки можна пояснити на конкретних прикладах. Ось в магазині я беру перепелині яйця. Слідом за мною упаковку вистачає хлопчик років дванадцяти-тринадцяти: «Ой, мама що це? Дивись, які кульки» Мама відповідає гидливо – незадоволеним тоном: «Поклади на місце». Хлопчик читає етикетку і просить: Мам, а може, візьмемо?» Мати майже кричить: «Поклади, я сказала». При цьому у хлопця в руках великий пакет чіпсів.
Стоять і перепелині яйця і чіпси однаково – так що про економію в цьому випадку говорити не доводиться. Якщо у дитини є інтерес до здорової їжі – чому б його не підтримати?
Приклад другий: мій старший син гостює у родичів. У них своє фермерське господарство, але їх дуже дивує, що моя дитина не їсть чіпси, сухарики, сушених кальмарів та інші снеки, а любить овочі, гречку, домашній сир, сметану і зелень. А вони своїм синам купують все це харчове сміття... як заохочення. Це серйозна педагогічна помилка – заохочувати нездоровим за хорошу поведінку. А ще більша помилка заохочувати напханими цукром і консервантами «вкусняшками» зате, що дитина їсть звичайну їжу – суп, котлети, кашу.
Приклад третій: якось в магазині я зустріла знайомих з донькою. Вони мене питають: як змусити дитину їсти суп і взагалі домашню їжу? У дитини в п'ять років – гастрит. Я питаю, що дівчинка їсть. Виявилося, колу, бутерброди, сосиски, печиво і цукерки. У мене нічого з цих продуктів в будинку немає, і ніколи не буде. Я не їм це сама і не купую дітям. Запитала батьків: «А що ви самі їсте?» Чую у відповідь – сосиски, макарони, бутерброди... Не може ж дівчинка п'яти років сказати: «Мама, позбудься сосиски і коли, дай мені брокколі і курячу грудинку!» Якщо ви хочете, щоб ваш дитина вела здоровий спосіб життя і правильно харчувалася, в першу чергу ви самі як батько повинні подавати приклад.»
